Про нових-старих родичів і не тільки.
Радощі генеалогічних досліджень. Чстина 2. Про нових-старих родичів і не тільки
Для початку — біографічне питання.
Данило Васильович Божко (1881 р.н., с. Довжик, Сумщина FamilySearch). Про нього було відомо лише те, що він був фельдшером і першим чоловіком нашої прапрабабусі з 1903 року.
Під час подорожі до моїх двоюрідних бабусь у Варшаву було знайдено ось таке фото 1902 року. На ньому — молодий фельдшер, який щойно закінчив навчання в Житомирській фельдшерській школі з відзнакою.
На знімку:
-
Мати — Пелагія Євфімова Божко з двома меншими дітьми;
-
Батько — Василь Григорович Божко;
-
Син Данило — зверху, у формі.
З автобіографії 1946 року (ймовірно, його сина) відомо, що сім’я змогла переїхати з Харківської губернії до Житомира саме тому, що батько був військовим фельдшером.
Проте на фото чітко видно, що він мав чин... який саме? Я знайшов, що він був "фельдфебель", що по суті, як "прапорщик" для тих часів...
З протоколів фельдшерської школи відомо таке:
У 1898 році командир Галицького полку видав довідку про "несостоятельность его родителей", що дозволило Данилу навчатися за кошт держави. Пізніше було записано, що він — син "старшого унтер-офіцера". Зрозуміло, що мова йде про 20-й Галицький полк. Чи знає хтось, де шукати списки офіцерського/унтер-офіцерського складу цього полку? Бо покищо виходить, що все в "тій" країні...
А тепер — про ліричне
Кожного разу, коли публікую щось, то роблю це лише з однією метою — надихнути когось на пошуки, так само, як надихають мене інші дослідники.
Так, є «унікуми», які ниють: «а в мене такого немає…» — але це позиція слабаків.
Ще кілька років тому, коли евакуйовував бабусю, вона віддала лише кілька світлин і копії з копій документів. Тобто в нас майже нічого не було на руках.
ДНК-тест показав купу незрозумілих збігів. Метричні книги, які мали б допомогти дізнатися про народження та смерті на початку 1900-х років, — втрачені…
Почали збирати родинні історії по крупинках.
Хтось чимось ділився, хтось називав нас шарлатанами. А «спілкування з родичами» — це ще той квест! Про родинні лінії з країни 404 взагалі мовчу…
Проте після року досліджень ми зібрали чимало цінного матеріалу, включно з унікальними фото та документами. Один із головних висновків:
Якщо у тебе немає чогось — шукай родичів і намагайся знайти це у них!
Більшість «свіжоспечених» дослідників шукають лише прямі гілки. Їх не цікавить життя «непрямих родичів»… І це найбільша помилка.
Бо коли в тебе немає нічого, саме в тих «далеких» можуть бути:
-
фото,
-
документи,
-
спогади,
-
історії, які вони чули з перших уст…
Адже їхні пращури були «близькими».
Тому — стукайте, і вам відкриють!
26.10.25